Таємниці Мавринського майдану

Неподалік від міста Павлограда (Дніпропетровщина) є земляна споруда: величезна, таємнича, незрозумілої конфігурації. З висоти дельтаплана – це гігантський загадковий символ.

Земляна споруда має немало таємничих особливостей.

СЛІДИ МИНУЛИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Сьогоднішнє село Межиріч кілька десятиліть тому складалось з двох сіл: Маврине – в південно-східній частині, і Межиріч. Слово “майдан” для жителів сіл було звичним.

Був Межиріцький майдан – за селом, на заході, і Мавринський – в східному напрямку. Межиріцький майдан майже не зберігся, хоч цю місцевість продов­жують називати майданом.

Мову поведемо про Мавринський майдан, який десь десяток років тому назвали Козацьким. Саме зацікавленість історією Запорізького козацтва приве­ла мене до цієї теми.

В липні 2001 року мені поталанило побачити цей майдан з висоти орлиного польоту. Це були відеокадри, зняті з дельта­плана і люб'язно проде­монстро­вані мені директором Незалеж­ного Пав­лоградського теле­бачен­ня І. Д. Ледіним.

Побачене вразило незвичною фор­мою, величчю, неповторністю і особ­ливою загад­ковістю:

Моє перше візуальне враження від всього побаченого було: павук! З лапками...

Як відповісти на запитання:

Почались пошуки. Музеї, бібліоте­ки, зустрічі з людьми, вивчення літера­тури. Окремі пошуки були не досить вдалими, дані про майдани майже відсутні, проте інші відомості наче самі мене знайшли. Про мою зацікавленість дізналось чимало людей, моя їм вдячність за надану мені допомогу.

З'явилось сім версій розгадки таєм­ниць Мавринського майдану. Але спо­чатку дещо з історії вивчення майданів.

СТЕПОВІ ПІРАМІДИ НАШОГО КРАЮ

Словник іншомовних слів повідомив, що слово “майдан” східного, тюрксь­кого походження і означає “площа”, переважно в розумінні: базарна площа.

Нам більше відомі кургани, які в цій місцевості, як і в більшості областей України, називають “могилами”. З дитинства пам'ятаю величезну могилу над річкою в центрі села Межиріч, в зимовий час заїжджену санчатами. Най відчай­душніші дітлахи після таких спусків опинялись на протилежному березі замерзлої Вовчі. Були могили в степу, довелись їх бачити поблизу села Оженківки з “сторожами”  – кам'яними бабами, які покірно склавши руки на своїх животах, завжди дивились на схід сонця. Не збереглись, не дійшли вони до нашого часу. Немало могил-курганів розорано, знищено зосліпу, зопалу, від незнання, чи від небажан­ня замислюватись...

Кургани, могили, ці “степові піраміди” – чиїх рук вони? Археологи говорять, що їм більше, ніж по 4 тисячі, а можливо й 6 тисяч років. В різні віки окремі похо­вання велись вже на стародавніх курганах-могилах. Лівобережна від Дніпра територія була багата на такі “степові піраміди”.

Наш край особливий. На цьому вели­кому роздоріжжі тисячоліттями перети­нались шляхи, відкриті древнім поселен­цям в усі сторони світу.

З ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ

Десь років 500 тому поряд з нашою місцевістю проходив Муравський шлях (від Перекопу, перетинав річки Вовчу, Самару, Оріль і аж ген... до Тули). Із історичної пам'ятки того часу «Книги большому чертежу»: «...от гнилой Орели до верх реки Терновки вёрст с 20,... а Терновка пала в Самару... от Муравского шляху. А на реке Терновке стоит человек-камень (каменный), а у него кладут из Беля-городу станичники, осматривавшие вверенное охранению их пространство и о состоянии онаго подававшие донесения, так называемые доездные памяти, а другие памяти кладут на Самаре у двух девок каменных. А от каменного человека до Самары вёрст с 30...

«…а ниже Волчьих вод пала в Самару река Бык от Волчьих вод вёрст с 10. А меж Волчьих вод и Быком мечеть татарская каменная, сажень с 20. А лесу с тех мест до Перекопа нет. А вверх по Быку дорога Муравская…» (1584-1598 р.р.)

В плині віків загублено немало. Місце, де річка Тернівка дійшла до річки Самари, зникло від підтоплення шахтними водами, де були кам'яні баби – залишається лише здогадуватись і вираховувати...

Та все ж далекі предки залишили немало своїх пам'яток, щоб засвідчити про себе в незворотньому плині років, віків, тисячоліть...

В Павлоградському краї ще 14 років тому налічувалось 445 курганів і 236 кур­ганних груп. В Новодачинській сільраді – 35, Вербській – 31, В'язівській – 29, Богуславській – 22, Кочерезькій – 19, Троїцькій – 18 і т.д. В тому переліку згадується про “курган з вусами” і гостру могилу поблизу села В'язівок, про “курган-ромашку” біля Привовчанки.

Є похилівський великий майдан в В'язівку, є майдан між селами Булахівка і Карабинівка, є в Кочережках (в цих селах говорять: мáйдан, з наголосом на першому складі, а не майдáн). Є залиш­ки майданів в Павлограді: в Соснівці, є в Городищі – біля колишньої 5-ї школи і при виїзді на Малоолександрівку. Щось чули про майдани в далекому дитинстві жителі села Богуслав...

Вдалось знайти достатньо вичерпне визначення, що таке майдан, у архео­логів:

«Майдани в найпростішій “класичній” формі – це земляні споруди, які склада­ються з кільцевого валу, входу, що веде до кільцевої заглибини, і бокових на­сипів-крил. Часто зустрічаються значно складніші споруди цього типу, як прави­ло, з кількома входами і відповідним числом подвійних чи потрійних крил. Деякі майдани мають посередині кільцевої заглибини різноманітні виступи. Подекуди перед входом збереглися сліди напівзасипаних ям. Це один тип майданів. Існують десятки його варіантів. Інший тип – майдановидні споруди, що складаються з безлічі виступів і впадин...»

Бачений десяток років тому Мав­ринський майдан особливого вражен­ня на мене не справив: на досить великій території нагромадження чудернацьких пагорбів і впадин. Але побачене з дельтаплана – це щось занадто таємниче і загадкове, про що не можна не думати і не шукати розгадки.

Дві версії розгадки таємниці Мав­ринського майдану лежать на поверхні. Мені про них розповіли в Павлоградському історико-краєзнавчому музеї. Щось додатково вивчивши, подаю їх вам.

ВЕРСІЯ ПЕРША. МАЙДАН – КОЗАЦЬКА ОБОРОННА СПОРУДА

Майдан з його дивовижними валами цілком можливо використовувався за­порізькими козаками як сторожова вежа і як оборонна споруда.

Козаки завжди були напоготові до бойових зіткнень. На півдні загрожува­ли набіги турків і татар, 3 півночі – литовські і польські феодали. Окремі історики висловлюють припущення, що саме козаки будували цю споруду. Або ж використовували для цього кургани, які після такого втручання втрачали свою звичну форму.

Дмитро Іванович Яворницький в «Історії запорізьких козаків» (том І, розділ «Охорона кор­донів вільностей запорізьких козаків», видання 1892 р. і 1990 р.) відмітив: «Мо­гили служили у запорізьких козаків пунктами для спостереження за рухом тих же татар. Більшість могил існувало до появи запорожців: в них поховані останки вождів відомих народів чи племен; таким чином запорізькі козаки використовували вже готові земляні насипи і тільки пристосовували їх для своєї стратегічної мети. Але безсумнівно, що для цієї мети вони споруджували нові земляні насипи...»

Якби майдан не вдалося побачити зі значної висоти, можливо б не з'явились запитання, які налаштовують на нові роздуми:

ВЕРСІЯ ДРУГА. МАЙДАН – СЕЛІТРОВАРНЯ

Є думка про те, що майдани утворились після грабіжницьких розкопок звичайних курганів, або після влаштування в них селітрових розробок.

Був, виявляється, колись такий промисел. Польські джерела свідчать, що в 1613 році поляки розкопували могилу Скоробір на Полтавщині і робили в ній селітру.

Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, який віддано служив польському королю, прожив на Україні 17 років і збудував для поляків чимало бойових укріплень, залишив безцінний для нас скарб: свою працю, видану в Франції в 1650 році, «Опис України, кількох провінцій королівства польсько­го, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн». В розділі «Про звичаї і заняття українського люду» він писав: «…Трапляються знавці всіх ремесел, необхідних людині... Вони дуже добре виготовляють селітру, якої вельми багато на цих землях, і роблять з неї чудовий гарматний порох...»

Україна була багата на поклади самородної селітри. В вісімнадцятому столітті селітрові заводи були майже в усіх повітах Полтавщини, були на Хар­ківщині. В дореволюційних працях археологів, які вивчали майдани, припуска­лось, що майдани – це зруйновані стародавні кургани з метою використання землі, багатої на селітру. Окремі дослід­ники вказували на те, що земляні вали утворені від розкопок курганів (виво­зився ґрунт через отвори-підкови). Селітру варили в чанах, великих казанах. Процес добування селітри триває кілька років.

Можливо така доля спіткала і Мавринський майдан. У істориків нашого краю є така думка. При такому припущенні залишаються питання:

ДИХАННЯ ПРЕДКІВ

Майдани і майдановидні споруди, виявляється, були досить поширені на території України і навіть в суміжних з Україною областях Росії, особливо в Воронезькій області.

В.П. Андрієнко (Харківський університет) в праці «Майдани і майдановидні споруди України» підкреслював, що тільки в Царичанському районі Дніпропетровської області налічувалося понад 40 майданів (чи збереглись вони за ці роки?).

В дев'ятнадцятому столітті на півдні сьогоднішньої України і Росії велись планомірні роботи по вивченню курганів, переважно скіфо-античних споруд ІІІ-І тисячоліть до нашої ери.

Віддамо належне: археологи дев'ятнадцятого століття звернули увагу на конструктивні особливості земляних насипів. В 1869 році на І Археологічному з'їзді Росії було запропоновано розділити кургани на могили-захоронення і “прості” земляні насипи, які могли мати різне призначення: як сторожові пункти чи маяки, кордони або навіть обсерваторії. Тоді ж таки були виділені кургани обрядові, які в лісостеповій зоні Україні називались “майданами”. Було відмічено, що майдани відрізняються від інших земляних споруд вишуканими формами і нагадують якісь гігантські символи.

Звернемо увагу на «Інструкцію для наукового дослідження курганів» того часу, в якій були запропоновані стандарти для опису форм земляних насипів: «напівсферична, конусоподібна, продовгувата, з вершиною гострою, тупою чи впалою». В цій же інструкції підкреслювалось: «розкопка, невірно і неповно описана, не тільки не має користі для науки, але й шкідлива: руйнуючи історичний пам'ятник, вона може привести до невірних в науці висновків».

Проте в ті часи археологи-копачі цікавились переважно курганами, які мали захоронення і речові цінності. Конфігурація, чудернацька архітекту­ра земляних насипів копачів не цікавила. Відомі на той час “кургани з вусами” (дугоподібними валами), а також “довгі кургани” вважались відхиленням, “окремими казусами”.

Археологи дореволюційного періоду все ж залишили немало праць по вивченню майданів. Були припущення, що це зруйновані кургани, які використовувались для добування селітри, або як фортифікаційні споруди – у запорізьких козаків. Окремі дослідники пропонували гіпотезу про культове, обрядове призначення майданів. Археолог А. А. Бобринський звернув увагу на майдан Бурти біля села Цвєтна Чигиринського повіту Київської губернії. Ще в 1898 році в своїй публікації він відмічав; «З висоти пташиного польоту всі насипи майдану мають представляти щось схоже на величезного павука... Відсутність могил під майданами, його своєрідна форма..., все це виправдовує припущення, що такі споруди необхідно відносити до насипів які мали служити не як захоронення, а як обрядово-релігійні».

Ну як не згадати моє перше враження від відеозйомки Мавринського майдану з дельтаплана: павук! З лапками...

Залишається дивуватись: спостереження і опис майдану Бурти Бобринський здійснив 104 роки тому, літаки і дельтаплани тоді ще не літали. Звернемо увагу на такі особливості майдану Бурти, зафіксовані Бобринським:

В двадцятому столітті вчені мало цікавились майданами. Унікальний майдан Бурти загинув під бульдозерами. Про припущення археолога А. А. Бобринського якщо хтось і згадував, то як про чудакуватість.

Безперечна схожість Мавринського майдану і майдану Бурти надихнула мене на нові пошуки.

МАЙДАН ЗБЛИЗЬКА

Без сумніву, Мавринський майдан – споруда, на диво збережена в незворотному плані віків і тисячоліть; і має велику історичну цінність.

Зблизька ще раз вдалось побачити цю спо­руду 21 вересня 2001 року, в день осін­ньо­го рівнодення.

Земляна споруда знизу нагадує простий пагорб, достатньо високий, і не викликає особ­ливих емоцій. Вражає величезна котло­вина зрізаного конусу. Кільцева загли­бина по верхівці котловини не так рельєфно вимальо­вується зблизька, як з висо­ти. Внизу, в котловині – незрозумілі пагорби, зміщені від центру. Два великих отвори-щербини по верхівці котло­вини див­ляться на північний схід і північ­ний захід. Ще одна щербина, менша – на південь. Від щербини на сході (саме ця частина добре ввійшла в відеокадри з дельтаплана) внизу від основи йдуть великі земляні вали по чотири, ніби напівкільцем, назустріч з обох сторін.

Ближче до щербини на заході також від основи справа йдуть напівкільцем чотири земляні вали. Зліва – якесь чудернацьке нагромадження змієвидних валів. Тут необхідний погляд з висоти. Моє припущення: можливо це хвіст рака або скорпіона...

При заході Сонця один з пагорбів в котловині має видовжену овальну форму. Сонце дивилось в щербину-підкову. На мій погляд, на пагорбу можна пересуватись при спостереженні заходу Сонця від зимового до літнього сонцестояння, а в дні весняного і осіннього рівнодення бачити Сонце з центру цього майданчика. Найдовший земляний “вус” – 65 метрів.

Всі інші розміри майдану даю з моєї орієнтовної оцінки. Моє припущення може бути вірним на 80%:

Підкреслюю: необхідні точні виміри.

ТРЕТЯ ВЕРСІЯ. МАЙДАН – СВЯТИЛИЩЕ

Ймовірно, що майдан – це своєрідним храм, релігійно-культова споруда, опови­та таємницею священних знань.

З моїх спостережень, майдани розта­шовані поблизу дуже древніх поселень, городищ. Якщо слово “майдан” з сивої давнини, то це було місце для збору лю­дей.

Можливо, це був комплекс для релігійних обрядів, моління, жертвоприношення і поховання.

У Сонця, Місяця, зірок просили своєчасних дощів, тепла, врожаю, приплоду, здоров'я, достатку. В ім'я всього цього приносили в жертву тварин. Тут здійсню­вався ритуал проводів у Вічність через вогнище. На цьому місці мислили про вічність і про безсмертя душі...

ЧЕТВЕРТА ВЕРСІЯ. МАЙДАН – НЕБЕСНИЙ КАЛЕНДАР, АСТРОЛОГІЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ

Цілком можливо, що майдан – це гран­діозний, неповторний календарно-обсерваторний комплекс. В наших географіч­них, природнокліматичних умовах з спекотним літом і суворою зимою було важко жити без обліку часу.

Дізнатись, коли починається той чи інший сезон (а в цілому – новий річний цикл) далекі предки могли по руху Сонця, Міся­ця, зоряного неба. Спостереження, спілку­вання з небом входило в обов'язки релігійних служителів, мудрих жреців. Для цього використовувались щербини-підкови. Сонце заглядало в ці отвори під різним кутом, а по центру – в дні осіннього і весняного рівнодення. Спостерігали схід або захід Сонця над яким-небудь орієнти­ром, який показував на точку сходу або заходу Сонця в моменти весняного і осін­нього рівнодення, зимового чи літнього сонцестояння і оголошували про початок нового сезону. Для спостережень викори­стовувались майданчики в котловині.

Якусь роль, мабуть, відігравали “вуса” – змієвидні вали, які відходять від отворів, внизу назустріч один одному.

Між вусами-валами були (згідно класичного визначення майданів) пагорбки і лунки, можливо і стовпи, вони відігравали роль орієнтирів, коли Сонце з'являлось із-за горизонту або ховалось на ніч.

А ще велись спостереження за Місяцем. Сонце рухалось по небосхилу зі схо­ду на захід, а Місяць – з заходу на схід.

Спостерігали за Сиріусом: після семидесятидобової перерви перед сходом Сонця на горизонті з'являлась найяскравіша, зірка – Сиріус і сповіщала про літнє сонцестояння.

Придивлялись до Юпітера з його два­надцятирічною циклічністю.

Отже, Мавринський майдан – це місце для зв'язку небесних і земних явищ, для обліку часу, для спілкування з Місяцем, Сонцем, далекими зорями.

Ця версія вимагає, крім логічних міркувань, наукового підходу, наукового обґрунтування. Для цього треба глянути на майдан не лише мені, але і науковцям, по-новому. Як з висоти («большое видится на расстоянии»), так і в іншому, глибинному аспекті: психологічному, з висоти здобутих знань світовою археологією.

Для переконливості приведу чотири приклади відкритих зовсім недавно стародавніх календарів-обсерваторій.

Найбільш відомий з них – англійський Стоунхендж (“кам'яний сарай”, “висяче каміння”). Багатьом відомі телевізійні кад­ри: в отвір з двох каменів з перекладиною падають сонячні промені. Це – Стоунхендж. Споруда у формі кілець з гігантських каменів-валунів, оточених трьома холами з лунок (по 30, 30 і 56 лунок – останнє коло). Все це оточено двома великими валами діаметром 100 і 115 метрів. Вхід дивиться на північний схід. На вході – кам'яний стовп-менгір. Якщо стати в центр комплек­су, то через кам'яну арку можна бачити Сонце якраз над менгіром в день літнього сонцестояння. В інші дні точка сходу Сонця знаходиться справа від менгіра, і за півроку вона опише по горизонту дугу в 78°. Реєструючи схід Сонця над менгіром, можна вести облік часу.

Цій споруді більше 4 тисяч років. В 1963 році дослідники висловили припущен­ня, що це храм і гігантська обсерваторія одночасно. Вчені доводять, що складна архітектура Стоунхенджа могла поперед­жати про сонячні і місячні затемнення: одинадцять особливих точок комплексу дають 16 точних напрямків на Місяць і Сонце. А кут між Сонцем і Місяцем в дні зимового і літнього сонцестояння дорівнює 90°!

В Німеччині недавно знайшовся свій Стоунхендж: розкопано стародавній храм, якому 7 тисяч років. При аерофотозйомці чітко видніються два набори концентричних кіл. Діаметр найбільшого – 120 метрів. Є двоє воріт: північно-східні і південно-східні. Камені культової споруди чітко орієнтовані по Сонцю в момент літнього сонцестояння.

Вчені Румунії припускають, що знай­дені нещодавно кам'яні круги і квадрати – не просто ритуальна споруда, а кам'яний календар, причому досить точний. Він був створений даками. Даки – народ, який 2050 років тому утворив на території Румунії міцну і незалежну державу.

І ще свіжа, знахідка. На території Ізраї­лю (до 1967 року це була територія Сирії) випадково в 1968 році на найвищому па­горбі Голанських висот було виявлено цікавий об'єкт. Вперше його побачив військовий льотчик з літака, бо поблизу розгледіти його важко. З великих кам'яних валунів складено п'ять концентричних кілець з найбільшим діаметром 152 метри. В центрі – курган діаметром 20 метрів. Є два виходи; на північний схід і південний схід. Вчені, які зацікавились цим, об'єктом років сім тому, визначили, що в 3000 році до нашої ери перші промені Сонця літньо­го сонцестояння світили через північно-східні ворота в центр кургану. В той же момент південно-східні ворота показували на Сиріус, Цій споруді більше 6 тисяч років. Називають її “круги рефаїмів” (рефаїми – біблейське плем'я богатирів-гігантів). Ймовірно, що це була астрономічна обсерваторія і небесний календар. Вчені намагаються розгадати: навіщо для кален­даря чи обсерваторії така масивна, гранді­озна споруда, яку можливо розгледіти лише зі значної висоти. Йдуть пошуки розгадки іншого призначення цієї спору­ди. Стрілка компасу в цьому місці веде себе неспокійно, але пласти залізної руди не виявлені.

Повертаючись до Мавринського майдану і сподіваючись на дослідження вче­них, подаю їм ще дві нові ідеї.

Перша. Майдан – це не символ павука, а символ рака (“хвіст” треба вивчити). Більше 2-х тисяч років тому літнє сонце­стояння випадало на сузір'я Рака. Симво­лом сузір'я Рака тоді був краб, який за формою нагадував повний місяць.

А можливо – це скорпіон? І треба говорити про сузір'я Скорпіона, Найяскра­віша зірка цього сузір'я Антарес – на­вігаційна зоря.

Друга ідея, більш фантастична. Якщо охопити велику систему майданів на території України і півдня Росії – можливо це земна карта зоряного неба?..

Щось вивчали і будували далекі пред­ки для спілкування з Небом і Вічністю...

ПРО ДЕЯКІ ТАЄМНИЧІ ОСОБЛИВОСТІ МАВРИНСЬКОГО МАЙДАНУ

Дослідження світової археології останніх десятиліть в вивченні-древніх цивілізацій все більше переконують, що нам необхідно відмовитись від зверхньої самовпевненості в оцінці знань, розумової діяльності, технічного рівня життя людей, далекої дохристиянської епохи.

Звернемо увагу на окремі загадкові особливості майдану.

Перше. Майдан є чудовим резонатором. Жителі села Булахівки, які не перестають дивуватись своїм майданом, і дзвінкоголосі межирічани, які на собі перевірили цю особливість Мавринського майдану, розповіли мені, що якщо внизу, в котловині говорити зовсім неголосно, то на верхівці конуса все сказане чудово чути без мікрофона.

При здійсненні релігійних обрядів такий підсилювач мав, мабуть, значний емо­ційний ефект.

Друге. Як мені розповіли, в котловині майдану ніколи не затримується вода, яки­ми 6 не були дощі чи сніги.

Досвідчені геологи і лозоходці могли 6 зацікавитись цією особливістю майдану.

Третє. Це спостереження, яке прийшло мені на думку не відразу, здивувало і насторожило: досить велика територія майдану з його чудернацькою конфігурацією і територія на кілька десятків метрів довкола – практично гола. Крім низькорослої трави, жодного, ні найменшого кущика. Неподалік є скручене маслинове дерево.

Юннати намагались садити на майдані верби, але дерева рости відмовились.

На що я відповідаю: дерева тут не приживуться. Пташка тут не сідає, звір сюди не заглядає. Здавалось би, за сотні, і, мабуть, тисячі років тут мав вирости хоч би терен, але...

Можливо тут особливий глибинний ґрунт, з якого зроблений майдан, дійсно багатий на селітру?

Кургани-могили, які не розорані, не зруйновані, також рідко коди заростають чим-небудь, крім степової трави.

Древні вавілоняни свої зіккурати, які були одноразово храмами і обсерваторія­ми, будували в місцевостях, де не було каменю, з глини і очерету... І такі споруди пережили тисячоліття...

А можливо, тут іде сильний викид підземної енергії? І тому походеньки по майдану мають бути обережними. Доки вчені не сказали свого вагомого слова про стан підземних пластів, про особливості потоку енергії в котловині і по змієвидних “вусах”.

П’ЯТА ВЕРСІЯ. МАЙДАН – РЕЗОНАТОР, СТАРОДАВНЯ СИСТЕМА ЗВ’ЯЗКУ

Котловина майдану – глибока, напівсферичної форми. Що вона нагадує? Макітру – велику глиняну посудину, такої ж сферичної форми і має таку ж кільцеву заглибину.

Можливо, ця котловина-макітра – для передачі звукового сигналу, своєрідний дзвін?

Факт звукового резонансу місце має. Перевірено сучасниками. Можливо і змієвидні “вуса”, які відхо­дять від отворів, також служили цій меті. До речі, з моїх поверхових спостережень: “вуса” йдуть напів­кільцем, ніби намагаються охопити таку ж площу круга, як і котловина, а довжина найбільшого “вуса” орієнтовно дорівнює половині довжини кола по верхівці конуса. Можливо, в цьому ключик до розкриття таємниць майдану?..

Ймовірно, майдан з його резонансни­ми властивостями використовувався:

Згадаємо, що найближчі майдани, із відомих, були за кілька кілометрів від Мавринського майдану: на півдні, на за­ході, на північному заході (Городище, Межиріч, В'язівок).

Отже, майдан – сигнальний пристрій для передачі інформації на відстань.

Для вчених – немалий неосвоєний пласт...

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ НА ШЛЯХУ ДО ПОШУКУ ІСТИНИ

Майдани вивчались мало. Існує штамп для археологів: це просто зруйновані кур­гани-могили.

Моя зацікавленість дає мені певні підста­ви пропонувати найсміливіші версії в по­шуках розгадки таємниць Мавринського майдану. Для обґрунтування нових версій звернемось до додаткової інформації.

В процесі пошуків зацікавив мене та­кий факт: ще в дев’ятнадцятому столітті на території України було немало земляних споруд різної конфігурації: конічної, напівсферичної форм, земляні насипи з вер­шиною гострою, тупою чи впалою, змієвидні насипи поблизу річок, так звані “кугуми”. Зауважу, насипи мали не природний, а штучний характер – створені руками пра­щурів, і розміри мали гігантські. За їх створенням – чийсь розум, чиясь органі­зуюча сила.

Задля чого? Що значили для древніх ці споруди? Яку роль вони виконували? Що примушувало древніх відриватись від буденного життя, від хліба насущного, щоб зводити такі насипи?

Незабруднені технічним розгулом електро­магнітних хвиль, древні були дітьми природи. Щось вони знали про істинну суть Землі і Неба, про їх вплив на людський організм, тонко відчували земну і косміч­ну енергію.

Будівництво храмів всіх часів, всіх релігій, майже на всіх континентах, будів­ництво пірамід, курганів, древніх поховань здійснювалось на місцях, які мали зв'язок між Землею і Небом... Є місця на землі благодатні, а є дуже небезпечні.

Особливі місця:

В місцях розломів різко змінюються умови життя. Особливо небезпечні такі зони для хворих людей. Геопатогенні, біопатогенні зони спричиняють погіршення самопочуття, а з іншого боку – сприяють підвищенню життєвого темпу, загострю­ють силу сприйняття.

Геологічні відхилення дають на поверх­ню активне підземне імпульсне випроміню­вання, створюють нестабільне енергетичне поле з невидимими потоками електромагн­ітних, гравітаційних, інерційних хвиль.

Природу підземної енергії вивчено мало. Використовувати таку енергію люд­ство, здається, ще не навчилось.

Вчені все більше припускаються думки, що дуже, дуже давно земляни вміли вико­ристовувати таку енергію собі на благо.

Немало древніх храмів, святилищ в Єгипті, в Індії будувались на місцях роз­ломів земної кори.. Як мовлять легенди, в цих місцях особливим людям відкрива­лись знання древніх...

Древні єгиптяни, вавілоняни, тольтеки знали, що випромінюють енергію гори, озера, ріки, дерева...

Базальтові скелі, які йдуть глибоко з-під землі, найбільш міцно пов'язані з зем­ним нутром. Через них іде сильний викид підземної енергії. В такому місці жити – все рівно, що жити поряд з високовольтною лінією.

Гора, яка має круті схили і гостру вершину, чудово приймає космічну енер­гію і випромінює її гострим пучком або через “ребра”.

Гора зі зрізаною вершиною (як і вул­кан) приймає широкий спектр космічного випромінювання. І випромінює така гора також широким крилом на значну відстань.

Плоска гора менше сприймає енергію космосу, але випромінює більше підзем­ної енергії.

Випромінювачами енергії є моря, ріки, озера. Довгі і вузькі річечки мають вели­кий енергетичний потенціал, але він охоп­лює вузьку територію по течії ріки.

В сферичних утвореннях енергетичні потоки спрямовані по-іншому. Енергію вони одержують всією поверхнею і сила цієї енергії закручується в них по спіралі, зви­вається, ніби змія. Випромінюють сфе­ричні споруди також всією поверхнею, “змії” з величезною силою розкручують­ся – сфера віддає накопичений потенціал.

Вавілоняни і шумери споруджували будівлі-піраміди, які були подібні до гір, стели і обеліски – схожі на дерева, амфітеатри – напівсфери. І попередньо прорахо­вували: де, чому і що має бути побудова­ним.

Підсилюють енергетичне поле конст­рукції в формі піраміди, циліндра, конуса, Люди древніх цивілізацій вміли використо­вувати такі споруди як генератори енергії.

Найбільш відомий накопичував і випро­мінювач енергії – піраміда. На цьому знанні стояла єгипетська цивілізація.

На єгипетські піраміди з їх незрозумі­лими ходами і камерами вчені вже не дивляться як на лише гробниці фараонів.

Енергія пірамід мала велику силу. Цією енергією лікували людей, приводили в дію складні механізми, переміщували величезні кам'яні блоки.

В Єгипті комплекс пірамід Гізи (піра­міда Хеопса, піраміда Хефрена і вдвічі менша – Мікеріна) зорієнтовані чітко по підземному розлому земної кори. Одна з гіпотез: це астрономічний об'єкт. Друга гіпотеза: це лікувально-оздоровчий комп­лекс (використовувався простір довкола пірамід, а не всередині). Третя гіпотеза: це енергетичний комплекс, щось на зразок електростанції. В певний час цей комплекс пірамід накопичував енергію, а в інший час – розподіляв. Єгипетські піраміди, як не диво, мають зрізані вершини. Це дозволя­ло єгиптянам краще оперувати енергетич­ними потоками. Жреці і фараони Єгипту вміли цю енергію трансформувати, пере­давати іншим на певну відстань (через обеліски, менгіри).

Цікаво, що Земля багата на стародавні гігантські пірамідоподібні споруди: в Єгипті 34 стародавні піраміди, в Латинській Аме­риці – 16, на Тибеті – понад 100, Є піраміди в Індії, Китаї, Мексиці, на островах Тихого океану, навіть в Тулі і поблизу Архан­гельська. Сенсаційне повідомлення липня 2001 року: в Криму, поблизу Севастополя вздовж чорноморського узбережжя знай­дено сім рукотворних пірамід, на цей раз – підземних! Вчені шукали воду методом геогідродіагностики, а знайшли піраміду. Прилади зафіксували понадвисоку часто­ту в радіусі 100 метрів. Підземна піраміда має висоту 45 метрів, довжину сторони основи – 72 метри, відношення 45:72=1:1,6 стандартне для відомих пірамід (“золотое сечение”, “золотий перетин”). За попе­редніми оцінками за своїм віком піраміди значно старші стародавніх єгипетських пірамід (Можливо, належать допотопній Атлантиді на місці Чорного моря?)... (Новые сведения о "Крымских Пирамидах").

Як геометрична споруда, піраміда не перестає дивувати вчених. Побудована з врахуванням “єгипетського трикутника” – на основі закону “золотого перетину” – піраміда має благотворну енергетичну силу: впливає позитивно на живі істоти, всере­дині піраміди гинуть патогенні віруси і бактерії, а їжа може зберігатись свіжою досить довго.

Наш колишній земляк Олександр Го­лод кілька років тому на одному з науко­вих семінарів в Москві запропонував сен­саційну доповідь: «Пирамида в пропорциях “золотого сечения” – генератор жизни. Эффект формы пирамиды, как фактор гармонии структуры Пространства». На той час він побудував 15 пірамід із скло­пластику висотою 22 метри в Запоріжжі, Воронежі, Краснодарі, Тольятті і інших містах. Служать вони благородній меті, зокрема, використовуються з лікувально-оздоровчою метою. До речі, за кордоном всі наукові дослідження піраміди, як спо­руди, носять закритий характер, не афішу­ються.

На законі “золотого перетину” побу­дована вся гармонія світу. Піраміда, в основу будови якої покладений цей закон, має цілющі властивості тому, що має фор­му, подібну до кристалу. Все в світі подібне до кристалу: кристалоподібна наша ДНК, молекули води, алмаз... Піраміда працює, як інструмент діагностування, викли­каючи болючі прояви в органах і може привести хворий орган в норму, посилаю­чи правильні по модуляції хвилі і лікуючи пошкоджені клітини.

Будь-який кристал – сильний накопичувач і випромінювач енергії.

Піраміди Єгипту зведені на особливих місцях земних надр, були могутніми накопичувачами і провідниками енергії земної і енергії космічної. На вершинах багатьох пірамід було зображене око, “всевидюче око”. На вершині піраміди Аменемхета напис: «Душа Аменемхета выше Ориона, и она соединяется с преисподней». Вислів із «Тексту пірамід»: «Небеса простёрли к тебе свои лучи, дабы ты мог подняться на небо, подобно оку Ра».

Православна церква, як будова, – ви­дозмінена піраміда. Аналоги піраміди – мечеть, буддійський храм, синагога, кірха, костел і інші культові споруди. Для всіх храмів при будівництві обирається особ­ливе місце. Всередині храму будь-якої релігії має зосереджуватись, акумулюва­тись енергія. Пірамідальна форма храму змушує планету віддавати енергію. Зви­чайно, якщо вірно вибране місце при буд­івництві храму.

Що цікаво: в церкві людина має стояти обличчям на схід, а двері мають бути на заході. Мабуть, це пов'язано з фізичними особливостями природи, космофізичними факторами, з Сонцем і рухом планети Земля, з цілющими енергопотоками Кос­мосу і Землі.

Освоївши додаткову інформацію, по­вернемось до споруд України (які були і зникли, і які збережені).

СИСТЕМА КУРГАНІВ, МАЙДАНІВ – КАРТА ГЕОМАГНІТНИХ ЗОН?

Подумки оглянемо, де пройшли май­дани: зі сходу по лісостеповій зоні Росії, лівобережній лісостеповій території Укра­їни. Чигирин, Жовті Води – це вже правий берег Дніпра. І безліч курганів, могил, насипів різної конфігурації в цьому краї і на півдні України. Всі вони, мабуть, були пов'язані, наче сіткою, і вказували на сильні геомагнітні зони.

Можливо, варто вивчити, на яких зем­них розломах, на яких підземних покладах будувались ці споруди?

Д. І. Яворницький в ілюстрації до «Історії запорізьких козаків», т. З, подає «Земляні укріплення поблизу Жовтих Вод», які він обережно називає «на місці польського табору». Схематичне зображення, загаль­ний малюнок, розміри (в саженях) конструк­цій в вигляді концентричних пагорбів з котловинами і валів-вусів поблизу посе­лень Миколаївка, Докторівка, Жовте і Кам­чатка, як на мій погляд, свідчать: це майда­ни. А тепер згадаємо, на яких місцях геологічних утворень вони побудовані. І яке тут мало бути енергетичне поле...

Що внизу, під поверхнею Мавринсько­го майдану: геологічна тріщина, пустоти, підземна ріка? Чи цінні поклади підземних надр?

Звичайно, гіпотеза про геомагнітний характер майданів і інших земельних спо­руд виникає паралельно пошукам розгад­ки таємниць Мавринського майдану. Бу­дувався майдан не задля того, щоб по­відомити нам, сьогоднішнім, що знахо­диться під поверхнею землі. А от придивитись уважно до того, як древні “бачи­ли”, відчували геомагнітні хвилі, мабуть, варто. Можливо, скажуть вони нам знач­но більше, ніж здається на перший по­гляд...

Не є винятком, що майдани розташо­вувались по водорозділу...

ВЕРСІЯ ШОСТА. МАЙДАН – НАКОПИЧУВАЧ, ПІДСИЛЮВАЧ, ВИПРОМІНЮВАЧ ЗЕМНОЇ І КОСМІЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Майдан був для древніх сходженням до знань і мудрості, надією на небесне одкровення. Згори, з небес на Землю йшли небесні блага: світло, тепло, дощі, здоров'я. Творці майдану, мабуть, добре орієнтувались в потоках взаємодії Землі і Космосу.

Мавринський майдан – це зрізаний конус з глибокою котловиною і змієвидними валами-“вусами”. Конус – це піра­міда без граней, яка має вихровий потік енергії. Місце розташування майдану виб­ране не випадково, а з врахуванням вики­ду підземної енергії. Ймовірно, що май­дан – акумулятор земної і космічної енергії.

Звернемо увагу: будова ця не з каме­ню, не з явних кристалічних порід. Але можливо, що як в середині котловини, так і зовні, між “вусами” були кам'яні стели, менгіри (з кристалічної породи – як гене­ратори і провідники енергії).

Можливо, енергія, одержана в центрі, поширюється по різних напрямках і кана­лах (є кілька виходів і “вуса”). Змієвидні земляні вали мають діяти з енергетикою котловини і конуса і створювати концен­трацію енергополя.

Складний енергетичний комплекс. З'я­вилась інформація для серйозних роз­думів. Напівсферична котловина повинна мати значний круговий потік енергії. Вихід енергетичного стовпа в такій котловині має бути не вгорі, а знизу. Енергія йде згори вниз? Ефект воронки?

Відомо, що предмети, які мають вис­тупи вгору, випромінюють позитивну енер­гію, а ті, які мають виступи вниз – негатив­ну енергію. З одного боку – конус йде вгору, з іншого боку – котловина з вер­хівки конуса йде вниз.

То можливо: сильне енергетичне поле з негативним потенціалом? Час в воронці втікає, всі процеси прискорюються... Не­обхідно переконатись, що воронка не несе руйнівну силу! (Можливо, саме тому це – “павук”?)

Всі стародавні споруди мають енер­гетичні корені, джерела підземної енергії. І чим грандіозніше споруда, тим сильні­ший енергетичний потенціал.

Але ж мали будувати майдан для позитивної мети! Скільки праці вкладено – мабуть, значили такі споруди для древніх багато.

Можливо, була над котловиною над­будова, конічна чи напівсферична і тоді потік енергії мав би змінитись?

Котловина в середині високого кону­са, мабуть, не досягає рівня землі. Мож­ливо це відіграє якусь роль?

Все-таки Мавринський майдан з його складною конфігурацією служив, я спод­іваюсь:

ЧИЄ КОРІННЯ? ЧИЯ КУЛЬТУРА? ЧИЙ СПОСІБ МИСЛЕННЯ?

Хто, в які часи, з якою метою будував Мавринський майдан? Який народ по­єднав в собі роль будівничого: архітекто­ра з міцними математичними знаннями, інженера, організатора і безпосередньо­го виконавця цієї величезної споруди?

Якої цивілізації це слід?

1). Ймовірно, аріїв, про яких так за­хоплено розповідає Ю. О. Шилов в праці «Космические тайны курганов» (видання 1990 р.).

2). Щось є від елементів шумерської культури (IV-ІІ тисячоліття до нашої ери):

В шумерському царстві, ще до прихо­ду шумерів, було місто Самарра. Шумер був далеко на Сході... Питання спірне: древня цивілізація Придніпров'я виникла на шумерській культурі, чи навпаки...

3). Можливо, це творіння трипільської культури? (ІV-ІІІ тисячоліття до нашої ери).

В організації ремесла древніх пра­щурів було багато спільного з Близьким Сходом. Існував Курганний поховальний обряд. Вожді обожнювались, вважалось, що душа вождя йде у вищий світ (на вище небо) і стає божеством.

Трипільці мали писемність, будували свої міста з правильним концентричним плануванням і навіть будували дво- триповерхові будинки. На гончарному посуді – зображення павука...

4). Таємничі кіммерійці жили на цій тери­торії за 1600 років до нашої ери. Можли­во, ця споруда – справа їх рук?

5). Можливо, це сліди Великої Скіфії? На кургани скіфських царів так багаті українські степи (ІІ-І тисячоліття до нашої ери). Столиця Скіфії знаходилась на узбе­режжі Дніпра (біля села Кам'янка Дніпровська Запорізької області).

Англійський поет ХVIII століття Томас Уортар в своєму присвяченні Стоунхенджу (про англійський Стоунхендж ми зга­дували в четвертій версії) писав:

«О, древний памятник со
Скифских берегов.

Не Мерлином ли ты сюда
перенесен?»

Мерлін, за стародавніми переказами, – жрець, якому приписувалось скіфське походження з місць Дніпровських по­рогів.

Є припущення, що Стоунхендж – це залишки древнього храму з напівсферичним куполом (мабуть, дерев'яним) і стріловидним шпилем, на кінці якого був вели­кий кристал. Ведуться пошуки підземних ходів в Стоунхенджі і поряд з ним.

Можливо, Мавринський майдан – це висока основа колишнього дерев'яного храму?..

6). В першому тисячолітті до нашої ери (IV-ІІІ століття) тут жили родичі царських скіфів – сармати, які утворювали войов­ничі союзи з аорсами, язигами, роксоланами, сіраками, аланами. Сармати покло­нялись вогню і шанували жінок, войовни­чих амазонок.

7). На зміну сарматам прийшли з півночі Європи готи (IV століття до нашої ери).

8). Були гуни, які об'єднували пізньосарматські, тюркські; угорські племена.

9). Були печеніги і половці.

10). А можливо, майдан – споруда древніх слов'янорусів, є версія про їх степове центральноазіатське походжен­ня (І тисячоліття до н.е.). В древній Хазарії, як свідчать арабські вчені, користу­вались руським письмом. Римські геогра­фи перших століть нашої ери знали Волгу в її степовій частини, як Рус, ріку “русів”.

Історична знахідка «Влесова книга» свідчить, що древні руси шанували, обожествляли предків і повністю заперечува­ли жертвоприношення людей і тварин: «Боги русов не берут жертв людских и ни животными, единственно плоды, овощи, цветы, зёрна, молоко, сырное питьё (сыворотку), на травах настоянное, и мёд, и никогда живую птицу и не рыбу, а вот варяги и аланы богам дают жертву иную – страшную, человеческую, этого мы не должны делать, ибо мы Даждь-боговы внуки и не можем идти чужими стопа­ми...»

ПРОПОЗИЦІЇ НЕ ЛИШЕ ДЛЯ РОЗДУМІВ. ПРОГРАМА ДІЙ.

Цікаво, чи є аналоги майданам в світовій археології? Таких же величез­них розмірів і дивної складної конфігу­рації?

Мавринський майдан для мене поста­вив більше запитань, ніж відповідей. Сьому версію залишаю собі – для дооп­рацювання. Восьма версія вимальовуєть­ся...

Щоб зрозуміти велич пращурів, всю особливість і цінність їх світосприйнят­тя, потрібен новий психологічний ра­курс, сходження до інших висот духу і розуму.

Скільки не морщ лоба і не чухай потилицю – де все-таки істина?..

Чітке, рельєфно яскраво виражене, дуже правильне кільце по верхівці май­дану вражає найбільше. Ніби звертає особливу увагу тих, хто дивиться з знач­ної висоти. На чиє око будувався цей гігантський символ? Чи для древніх був просто важливий гігантизм символу, до неба звернутого?

Що там, в земних глибинах, під май­даном? Які особливості впливу енерге­тики майдану на людей?

Чийого розуму, чиїх рук ця споруда?

Мої пропозиції для програми дій з дослідження майданів. Необхідно:

Інформація для роздумів тим вче­ним, яких цікавлять особливості пірамі­дальних споруд. Майдан складнішої кон­струкції, ніж піраміда. Можливо, крім “золотого перетину” варто пошукати в конструктивних особливостях майдану щось з питань електромагнітної взає­модії (рівняння Максвела чи рівняння Дирихле?).

Можливо, мій “творчий кураж” ко­мусь подарує “творчі крила”?

ПІСЛЯМОВА

Моя вдячність:

Вдячність всім, хто поділяв мою за­цікавленість майданами.

В літературне опрацювання моїх по­шуків істини в розгадці таємниць Мавринського майдану вплетено немало па­ралельних мотивів, додаткових історич­них моментів, на мій погляд, несподіва­них і цікавих, які були почерпнуті з періо­дичних видань «Мир увлечений». Спо­діваюсь, вони не втомлювали, а лише збагатили читача. Це допомогло мас­штабно сягнути в загадкове минуле і оціни­ти його на рівні досягнень нашої цивілі­зації.

Збережемо майдани. Якщо ми не бу­демо здатні розгадати їх таємниці, мож­ливо, це зроблять після нас?..